Сьогодні більшість викидів метану припадає саме на сільське господарство, зокрема на тваринництво. Основне джерело — процеси травлення у жуйних тварин. У цій статті розглянуто проблеми оцінки обсягів викидів метану та запропоновано технології й методи, що дозволяють їх скоротити.
Кількість метану, що викидається від жуйних тварин, залежить від їх чисельності, особливостей травлення та типу корму. Проте точний облік викидів метану досі є складним завданням. Технології вимірювання ще не досягли досконалості, а системи глобального супутникового моніторингу доступні далеко не всім. Встановлення датчиків та використання дронів потребує значних фінансових і часових ресурсів. Устаткування для вимірювання метану має бути узгоджене між державними структурами, вченими й промисловістю, що теж ускладнює процес.
Один зі шляхів зниження метану — додавання спеціальних домішок до корму тварин. Дослідження в різних країнах показують, що застосування нітратів, натуральних танінів, морських водоростей або жирів із хімічними сполуками допомагає пригнічувати метаногени в організмах тварин, що значно зменшує викиди.
Також існують практичні аграрні методи:
- ротаційне випасання тварин,
- забезпечення високоякісного корму,
- переробка гною у добриво,
- повернення рослинних залишків у ґрунт.
Через зростаючий попит на м’ясну продукцію держава впроваджує програми підтримки тваринництва та переробки відходів. Один із прикладів — Фонд розвитку підприємництва «Даму», що вже 20 років надає фінансову підтримку малому та середньому бізнесу. Поточна програма дозволяє отримати фінансування до 20 млн тенге без застави. Гарантії «Даму» можуть покривати до 85% суми.
У контексті органічної переробки гною все більшої популярності набуває технологія з використанням каліфорнійських черв’яків, які перетворюють відходи на біогумус — цінне органічне добриво. Ще одна інновація — використання личинок «чорного солдата» (Hermetia illucens), що можуть швидко переробляти органічні рештки без залишку, утворюючи зоогумус.
Втім, для запровадження таких технологій в Казахстані бракує фахівців. Тому кожне фермерське господарство, що займається тваринництвом, має прагнути створити замкнений цикл переробки відходів, що суттєво зменшить викиди парникових газів, зокрема метану.
Цей матеріал підготовлено в межах проєкту «Метан як сталий газ у Казахстані» за підтримки дипломатичної місії США в Казахстані та громадського фонду «Bilim Barine», що базується в місті Актау та працює над розширенням освітніх можливостей для населення.
