Ліси вкривають близько 40% території Європейського Союзу (ЄС). У період з 1990 по 2022 рік вони поглинали приблизно 10% загальних викидів ЄС, спричинених діяльністю людини. Цей процес вилучення вуглекислого газу (CO₂) з атмосфери зазвичай називають вуглецевим поглиначем. Однак дедалі більше доказів свідчить про те, що цей природний механізм слабшає: європейські ліси поглинають дедалі менше CO₂. На важливості проблеми наголошує й Європейський об’єднаний дослідницький центр (JRC) у своєму останньому повідомленні.
Під керівництвом JRC у журналі Nature було опубліковано дослідження, яке детально аналізує причини зменшення поглинання CO₂ лісами, визначає пріоритети у сфері моніторингу та моделювання лісів, а також підкреслює потребу в удосконаленому лісоуправлінні. Це має сприяти кращому розумінню механізмів збереження вуглецевих запасів та стійкості лісів, а також формуванню ефективної природоохоронної політики.
Скорочення поглинача вуглецю: причини та наслідки
За даними інвентаризації парникових газів ЄС, опублікованої Європейським агентством з довкілля (EEA) у 2024 році, середній обсяг поглинання CO₂ лісами у 2020–2022 роках знизився приблизно на 27% порівняно з 2010–2014 роками. Новіші дані інвентаризації за 2025 рік показують ще суттєвіше падіння цього показника.
Причини такого спаду різноманітні. Це і зростання масштабів вирубки дерев, і наслідки кліматичних змін — частіші хвилі спеки та посухи, які гальмують ріст дерев. Зміна клімату також сприяє поширенню шкідників, збільшенню кількості лісових пожеж і масовій загибелі дерев, причому ці явища стають інтенсивнішими та частішими.
Дослідження спрямоване на виявлення ключових чинників скорочення поглинання вуглецю та пошук найефективніших шляхів їхнього пом’якшення. Поряд зі скороченням викидів парникових газів, яке залишається головною стратегією протидії зміні клімату, необхідно змінювати системи заготівлі деревини та підходи до управління лісами, роблячи їх більш стійкими до екстремальних погодних явищ. Крім того, своєчасні та точні дані про вуглецеві запаси й стан лісів є критично важливими для вироблення політики, здатної зупинити негативну тенденцію.
Подолання прогалин у знаннях
Дослідження виявило низку суттєвих прогалин у сфері моніторингу та моделювання європейських лісів. Два основні пріоритети:
- Точніші та оперативніші вимірювання потоків CO₂ — відстеження переміщення вуглецю між ґрунтом, рослинністю та атмосферою.
- Удосконалення прогнозів щодо впливу екстремальних погодних умов та несприятливих сценаріїв на здатність лісів поглинати CO₂.
Вирішення цих проблем є ключовим для створення комплексної системи моніторингу лісів і вуглецевих потоків на рівні ЄС.
Ключові напрями подальших досліджень
- Дистанційне зондування Землі. Використання високоякісних супутникових знімків у поєднанні з авіаційними даними та наземними спостереженнями дасть змогу своєчасно відстежувати зміни в стані лісів. Нині ж у багатьох країнах ЄС проводяться переважно періодичні обстеження, які не дозволяють швидко реагувати на деградацію лісів. Необхідно підвищити прозорість та стандартизувати дані, а також розвивати технології оцінки впливу на довкілля, біомасу, лісоуправління та збереження насаджень.
- Стійкість лісів. Потрібне краще розуміння взаємозв’язку між біорізноманіттям, стійкістю та методами лісоуправління. Розробка системи моніторингу біорізноманіття на основі поєднання наземних і супутникових даних допоможе впроваджувати більш ефективні практики. Зокрема, ліси зі змішаними породами дерев краще протистоять стресовим факторам і мають вищий потенціал поглинання CO₂.
- Прогнозування. Для ефективного збереження або підвищення поглинальної здатності лісів важливо передбачати можливі негативні наслідки природоорієнтованих рішень, наприклад, вплив лісорозведення на місцеві запаси води.
- Розширення наукових підходів. Поєднання моделей росту лісів та соціально-економічних моделей допоможе політикам зрозуміти, як заготівля деревини та використання деревних продуктів впливають на баланс вуглецю.
Погляд у майбутнє: можливі заходи
Автори дослідження пропонують комплексні заходи з моніторингу, моделювання та управління лісами, які допоможуть запобігти подальшому зниженню їхньої здатності поглинати CO₂. Серед ключових рекомендацій — інтеграція кліматичних і природоохоронних цілей у політику, а також чіткий науковий план для підтримки прийняття рішень.
Якщо вчасно впроваджувати регуляторні заходи та стимулювати сталу практику, ЄС має шанс зупинити спад поглинання вуглецю своїми лісами та зберегти їхній внесок у досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
